«Мені ж, Боже, на землі подай любов, сердечний рай...»

Під час свята

Відкриваючи в Шевченкові все більше земного, людяного, ми дедалі глибше осягаємо його геніальність, наближаємося до пізнання філософії його впливу на долю України. По життю поета вело велике почуття любові, окрилювало, надихало на творчість.

"У поміщиці Волхонської"

Будучи емоційною і чутливою натурою, Тарас Шевченко, як і кожен поет, закохувався часто. Маючи унікальні таланти, гострий розум, товариську вдачу, привабливу зовнішність, він, здавалось би, був приреченим на успіх у жінок. Однак лиха недоля переслідувала його все життя, не даючи йому щастя жити у шлюбі, у любові з дружиною, про яку мріяв... Хто ж вони, ті Музи, які надихали поета, які давали йому втіху і навіювали смуток, яких любив він, і любили його?.. Саме цим безмежно щасливим та в одночас трагічним сторінкам життя Тараса Шевченка було присвячено літературно-мистецьке свято  «Мені ж, Боже, на землі подай любов, сердечний рай...».   Перед глядачами промайнуло усе життя поета в образах жінок - Варвари Рєпніної ( Людмила Гаврилюк), Марії Максимович, Катерини Піунової (Юля Якімчук), Ликери Полусмак (Аліна Масляк), кожна з яких забрала з собою часточку поетової душі.

"В гостях у закоханого художника"

Ми знаємо Шевченка як визначного поета, непримиренного борця за волю українського народу, але найбільш загадковою сторінкою його життя та творчості, найпотаємнішою  глибиною його буття стала любов до жінки. Не зустрів її, свою долю, Тарас. Була в його житті дружба, було кохання, а тієї, єдиної, яка взяла б половину його страждань і нещасть, розділила  з ним радість і смуток, не було -  жив одиноким і помер самотнім.

Варвара Рєпніна

Літературна композиція містила сценічні мініатюри: "В гостях у закоханого художника": Віталій Скиба у ролі Тараса Шевченка   та Роман Рубаха - знайомий; "У  поміщиці Волхонської" ролі панночок зіграли Оксана Голоюк та Людмила Гаврилюк, роль Ликери - Аліна Масляк. Уривок з поеми "Наймичка" читала Марія Гаврилюк, вірш "Якби зустрілися ми знову..."  - Віктор Масляк, "Моя ти любо" читав Роман Мартинюк, поезію "Заболіло серце від болю..." -  Андрій Станько та Матвій Лішук. У програмі свята звучали пісні на слова Тараса Шевченка : "По діброві вітер віє", "Думи мої, думи мої..." та "Заповіт". 
Свято підготувала класний керіник 10 класу - Ганна Ярославівна Зеленюк, презентаціюдо свята створив - Андрій Станько.